У цей незвичайний день сім'ї, який відзначається в Україні у травні, особливо важливо звернути увагу на своїх найближчих людей, зміцнити сімейні зв’язки та передати традиції новому, молодому поколінню.
Такого життєвого принципу дотримуються в родині відомого миколаївського музиканта й диригента, директора Миколаївської музичної школи №8 Андрія Криворучка.
Незабутній, яскравий та сучасний, цікавий за своєю суттю колаборації музики й живопису захід наприкінці поточного тижня подарували миколаївцям Андрій, Софія та Поліна Криворучко, Анастасія Драго, Борис й Оксана Криворучко. Family Fest – це про родину, про любов і кохання, про талант і творчість.
Зустріч відбулась в межах інтеркультурного проєкту «Миколаїв. Ми різні. Ми разом!».
«Натхненником цього заходу був мій батько. Він за професією художник. Але постійно працював на миколаївських підприємствах. Протягом всього життя він малював. Вийшовши на пенсію, почав частіше відвідувати свою Батьківщину. Де надихався спогадами дитинства й багато писав картин. Він міряв про виставку. Мені дуже хотілося допомогти йому в реалізації цього. А так сталося, що під час повномасштабної війни з російським агресором ще й з`ясувалося, що дружина мого рідного брата теж малює. Тож, на сімейній нараді було ухвалено спільне творче рішення, що вони зроблять виставку, а ми мініконцерт», - розповідає Андрій Криворучко.
Відібрати мальовані полотна й роботи з петриківським розписом авторам допомогли досвідчені фахівчині Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького й зокрема директорка Інга Хоржевська. До речі, в ході підготовки ще й було досягнуто домовленості про організацію в бібліотеці окремої, персональної виставки пані Оксани Криворучко. В цій експозиції містяни побачать лише невеличку частину її робіт.
«Петриківським розписом я цікавилась іще з дитинства. Малювала, відвідувала художній гурток у шкільні роки. Батько мене часто водив по музеях й виставках з народним розписом. Пізніше я малювала для себе. А коли почалася війна виникла така необхідність творити…на щось перемикнутися. Тобто, я почала цікавитись конкретно технікою розпису. Щодня передивлялася безплатні відео уроки. Дуже багато майстер-класів, де можна навчитися. І ось так кожного дня приділяла цьому увагу. І почала малювати», - говорить майстриня.
У неї вдома вже зібралася купа нових робіт. Декілька перебувають за кордоном у приватних колекціях поціновувачів Петриківського розпису. Переважно пані Оксана починає творити вночі, коли вщухає активність близьких й рідних.
«Я вам хочу сказати, що Петриківський розпис – це різнобарвний космос. Це моє ось таке бачення. Колористика дуже різноманітна. Традиційні кольори – це червоний, жовтий, зелений, помаранчевий, синій й фіолетовий. Але при змішуванні виникає дуже багато відтінків. І образи виникають під час працІ.», - поділилась пані Оксана.
